Віртуальні пастки: що приховує інтернет і як жителям Дніпра не стати жертвами аферистів

Сучасний світ важко уявити без інтернету. Ми проводимо в ньому значну частину свого часу: спілкуємося, працюємо, навчаємось, розважаємось. Проте, разом із безмежними можливостями, мережа приховує в собі й чимало небезпек. Сьогодні, 11 лютого, у День безпечного інтернету, “Дніпро Оперативний” розповість, які загрози таїть в собі інтернет, і поділиться порадами, як від них вберегтися. 

Інтернет-шахрайство: головні загрози останніх років

Статистика кіберзлочинів в Україні та Дніпрі

За даними Міністерства внутрішніх справ України, у 2024 році було зафіксовано понад 40 тисяч звернень громадян щодо кіберзлочинів, 80% з яких стосувалися онлайн-шахрайства. Серед них значна частка припадає на фішингові атаки, злами акаунтів у месенджерах та шахрайства під виглядом благодійних зборів.

У Дніпропетровській області ситуація також викликає занепокоєння. За словами Аліни Дябло, старшого інспектора 1-го сектору Управління протидії кіберзлочинам в Дніпропетровській області, у 2023 році була зафіксована рекордна кількість кримінальних проваджень за статтею 190 ККУ (“Шахрайство”). У 2024 році їх поменшало на 16%. Особливо вразливими категоріями залишаються підлітки та особи похилого віку. 

Популярні схеми шахраїв

Фішинг: Шахраї створюють підроблені сайти, які імітують офіційні ресурси банків, державних установ або благодійних організацій. Вони надсилають повідомлення з посиланнями на ці сайти, спонукаючи користувачів вводити особисті дані, які потім використовуються для крадіжки коштів. Наприклад, під виглядом виплат для внутрішньо переміщених осіб або допомоги від міжнародних організацій.

Злам месенджерів: Зловмисники отримують доступ до акаунтів у месенджерах, таких як Viber або Telegram, і від імені користувача розсилають повідомлення його контактам з проханням позичити гроші або перейти за підозрілими посиланнями.

Фейкові онлайн-продажі: Зловмисники розміщують оголошення про продаж неіснуючих товарів або послуг за привабливими цінами. Після отримання передоплати вони зникають, не надаючи обіцяного товару.

Реальні випадки шахрайства у Дніпрі

Злочинці вигадують нові схеми чи не щодня. Нещодавно поліцейські викрили злочин, що шокував усю країну: група шахраїв з Дніпра обкрадала банківські рахунки загиблих військовослужбовців. Їхня схема була цинічною та добре організованою. Зловмисники мали доступ до бюро судово-медичної експертизи, куди доставляли тіла полеглих воїнів. Разом із тілами їм потрапляли особисті речі — у тому числі мобільні телефони. Скориставшись цим, шахраї отримували доступ до банківських застосунків загиблих, змінювали паролі та входили в онлайн-банкінг. Далі вони переказували кошти на власні рахунки або знімали готівку в банкоматах. Усього злочинна група привласнила близько 1,5 мільйона гривень. Крім цього, вони оформлювали кредити від імені загиблих та навіть продавали їхні особисті речі в інтернеті. 

Ще один підприємливий мешканець Дніпра організував масштабну шахрайську схему з продажу автомобілів, яких насправді не існувало. Він розміщував оголошення на популярних сайтах, використовуючи фотографії чужих машин та заманливі ціни. Потенційним покупцям він повідомляв, що авто нібито знаходиться за кордоном або на території іншої області, тому перед переглядом потрібно внести передоплату. Впевнені, що мають справу з реальним продавцем, люди перераховували гроші — і на цьому зв’язок обривався. Завдяки цій схемі шахрай встиг ошукати десятки людей, кожен з яких втратив від 50 до 150 тисяч гривень. Поліція змогла вирахувати зловмисника після того, як один із постраждалих запідозрив неладне і встиг повідомити правоохоронців, перш ніж злочинець втік із грошима.

Нерідко аферисти наживаються навіть на благодійності. Восени минулого року поліція викрила трьох мешканців області, які знаходили у Інтернеті оголошення про збір коштів на потреби ЗСУ або лікування хворих. Телефонували тим, хто розміщував оголошення, і розповідали, що нібито є труднощі із здійсненням благочинного переказу з-за кордону, та надавали інструкції, як отримати цей переказ. Як тільки потерпілі виконували настанови, гроші з їхніх рахунків опинялися на банківських картках шахраїв.

Окрім шахрайства: інші загрози в інтернеті

Кібербулінг і шантаж: Онлайн-цькування та погрози можуть мати серйозні психологічні наслідки, особливо серед молоді. Важливо не відповідати на провокації та повідомляти про такі випадки адміністраторам платформ або правоохоронним органам.

Небезпечний контент для підлітків: Діти можуть стикатися з контентом, який спонукає до небезпечних дій або участі в ризикованих “челенджах”. Аліна Дябло радить батькам встановлювати батьківський контроль на пристроях та обговорювати з дітьми потенційні ризики.

Шкідливе програмне забезпечення та витоки персональних даних: Завантаження файлів з неперевірених джерел або перехід за підозрілими посиланнями можуть призвести до встановлення шкідливих програм, які крадуть особисті дані, паролі або навіть отримують повний доступ до пристрою жертви. 

Як захиститися від інтернет-загроз

Основні правила безпеки

• Не переходьте за підозрілими посиланнями. Завжди перевіряйте URL-адреси, особливо якщо вас просять ввести особисті дані або банківську інформацію.
• Використовуйте унікальні паролі. Один і той самий пароль для всіх облікових записів – це пряма загроза безпеці. Рекомендується створювати складні комбінації та зберігати їх у менеджерах паролів, таких як Bitwarden або KeePass.
• Увімкніть двофакторну автентифікацію (2FA). Це значно ускладнить доступ зловмисникам до ваших акаунтів навіть у разі викрадення пароля.
• Не повідомляйте банківські дані телефоном. Жоден банк не буде вимагати CVV-код картки або пароль у телефонному режимі.
• Перевіряйте інформацію. Якщо вам пропонують “виграш” у лотереї чи “грошову допомогу”, перевіряйте дані на офіційних сайтах.
• Не відправляйте передоплату незнайомцям. Використовуйте послуги післяплати або довірених платформ для покупок.

Корисні ресурси

• Кіберполіція України – актуальні новини про кіберзлочини та рекомендації щодо захисту. 
• stopfraud.gov.ua – сервіс для перевірки шахрайських сайтів і телефонних номерів. 
• Мінцифри – офіційні рекомендації з цифрової безпеки.

Кількість шахрайських схем в інтернеті зростає, однак обізнаність про загрози та елементарні правила цифрової безпеки можуть значно знизити ризики. Дотримуючись цих рекомендацій та перевіряючи інформацію, можна захистити себе та свої кошти від кіберзлочинців.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про розшук двох зловмисників, які обікрали продавчиню в центрі Дніпра. А ще ми писали, чи правдиві чутки про маніяка у Чечелівському районі міста.