За відео з перехожими можуть покарати: роз'яснення адвоката з Дніпра
Сьогодні кожен власник смартфона може зняти відео на вулиці й за лічені секунди опублікувати його в соціальних мережах. При цьому в кадр нерідко можуть потрапити сторонні люди. Не всі з них знають про зйомку, а дехто взагалі не хоче, щоб його обличчя з’являлося в інтернеті. Чи має людина право заборонити себе знімати? Чи можна вимагати видалення відео, якщо воно вже опубліковане в соціальних мережах? Чи діють окремі правила щодо зйомки дітей? На ці запитання журналістам ІА «Дніпро Оперативний» відповів адвокат Роман Коган.
Люди можуть навіть не підозрювати, що стають героями чужих відео, коли гуляють містом, відпочивають або просто йдуть у своїх справах. Згодом такі записи з’являються в соціальних мережах, де їх переглядають тисячі користувачів. Але що робити, якщо людина не давала згоди на публікацію свого зображення та хоче, щоб відео видалили?
Судова практика показує, що такі суперечки можуть доходити до суду й завершуватися компенсацією моральної шкоди. В окремих випадках суди зобов’язували видаляти фотографії та відеозаписи, опубліковані без згоди зображених на них людей. Від чого залежить рішення суду та чи можна вимагати видалення відео з перехожими й дітьми?
Чи можна знімати людей у громадських місцях
В Україні право на зйомку людей регулює стаття 307 Цивільного кодексу. За загальним правилом, фізичну особу можна фотографувати та знімати на відео за її згодою. Водночас закон передбачає виняток: згода вважається наданою, якщо зйомка проводиться відкрито на вулиці, зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Тобто сам факт, що людина перебуває на вулиці, не означає, що її заборонено знімати. Проте важливо враховувати обставини зйомки, поведінку оператора та подальше використання запису.
«Відеозйомка, здійснена у громадському місці відкрито, не приховано, якщо при цьому учасники не висловлювали вимогу їх не знімати, є цілком законною», — пояснив Роман Коган.
Інша ситуація виникає, коли оператор цілеспрямовано знімає конкретну людину, попри її заперечення, або використовує відео в спосіб, що порушує її права.
При цьому слід розрізняти саму зйомку та публікацію матеріалу. Навіть якщо відео було записане законно, це не означає, що його можна використовувати будь-яким способом і без урахування прав людей, які потрапили в кадр.
Що робити, якщо ви не хочете потрапляти на відео
Якщо людина помітила, що її знімають, і не хоче потрапляти в кадр, вона може прямо заявити про свою незгоду.
Адвокат Роман Коган пояснив, що відкрита зйомка в громадському місці та подальша публікація відео — різні ситуації, які потребують окремої правової оцінки.
Якщо відео вже з’явилося в TikTok, Instagram, Telegram або на іншому ресурсі, людина може звернутися до автора публікації та попросити видалити ролик або відредагувати його, наприклад, розмити обличчя.
Однак саме по собі небажання бачити себе в інтернеті не означає, що будь-яка публікація автоматично є незаконною. Під час оцінювання ситуації необхідно враховувати обставини зйомки, зміст матеріалу та законність його поширення.
Чи потрібна згода на публікацію та що робити, якщо на відео є діти
Зйомка та оприлюднення зображення — не тотожні речі. Стаття 308 Цивільного кодексу України передбачає, що фотографія чи інший твір, на якому зображено людину, можуть публічно показуватися, відтворюватися та розповсюджуватися за її згодою, крім передбачених законом випадків.
Тому згода на те, щоб потрапити в кадр, не завжди означає згоду на будь-яке подальше використання відео.
«Я б радив окремо запитувати дозвіл на публікацію. Людина може не хотіти, щоб її зображення розміщували на певному сайті чи в соціальній мережі», — пояснив Роман Коган.
Окремої уваги потребує зйомка дітей. Вони можуть не розуміти, що їх знімають, де опиниться запис і хто зможе його переглянути.
За словами адвоката, під час зйомки дітей варто заздалегідь отримувати згоду батьків. Особливо це важливо, коли дитину знімають цілеспрямовано й планують опублікувати відео з її зображенням.
Водночас закон не встановлює універсальної заборони на будь-яке випадкове потрапляння дитини в кадр у громадському місці. Правову оцінку потрібно давати з урахуванням конкретних обставин, характеру зйомки та способу використання матеріалу.
Якщо батьки побачили свою дитину в чужому ролику й не хочуть, щоб він залишався у відкритому доступі, вони можуть звернутися до автора з вимогою видалити відео або приховати обличчя дитини.
Що робити, якщо автор відмовляється видаляти відео
Якщо автор ігнорує вимогу припинити поширення зображення, людина може розглянути можливість звернення до суду.
Залежно від обставин справи позивач може просити припинити публічний показ відео, видалити матеріал або застосувати інший спосіб захисту порушеного права. За наявності правових підстав також можна вимагати відшкодування моральної шкоди.
Чого можна домогтися через суд
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає різні способи захисту цивільних прав. Залежно від обставин справи людина може вимагати припинення дій, які порушують її права, відновлення становища, що існувало до порушення, та відшкодування моральної шкоди.
Зокрема, через суд можна вимагати:
- Видалення фото або відео. Якщо суд встановить, що публікація порушує права людини, він може зобов’язати відповідача видалити матеріал або припинити його публічний показ.
- Припинення подальшого поширення. За наявності правових підстав суд може зобов’язати відповідача припинити подальшу публікацію матеріалу.
- Грошову компенсацію. Якщо незаконне використання зображення спричинило моральні страждання, людина може вимагати відшкодування моральної шкоди. За статтею 23 Цивільного кодексу її розмір визначає суд з урахуванням характеру порушення, глибини страждань та інших істотних обставин.
Водночас компенсація не присуджується автоматично лише через те, що людина побачила себе в чужому відео. Суд оцінює, чи було порушено її права, які обставини справи та чи є підстави для відшкодування шкоди.
Перед зверненням до суду варто зберегти посилання на публікацію, скриншоти, сам відеозапис і листування з автором. Зокрема, корисно зафіксувати вимогу видалити матеріал та відповідь на неї, якщо вона була. Ці матеріали можуть допомогти підтвердити обставини спору.
Показовий приклад такого спору був у Дніпрі. У справі, яку розглянув Індустріальний районний суд міста, позивач вимагав видалити фотографії та відеозаписи зі своїм зображенням, опубліковані в Instagram, і відшкодувати моральну шкоду. Він стверджував, що не надавав дозволу на зйомку та оприлюднення матеріалів.
Суд частково задовольнив позов: зобов’язав відповідача припинити публічний показ фото- та відеоматеріалів із зображенням позивача шляхом їх видалення, а також стягнув на його користь 6000 гривень моральної шкоди.
Подібний спір виник і в Запоріжжі. Чоловік звернувся до суду після того, як на YouTube опублікували відео з ним під час конфліктної ситуації. Він вимагав видалити запис і відшкодувати моральну шкоду, оскільки вважав, що відео порушує його права та принижує гідність. Справу розглядав Верховний Суд.
Спочатку суд першої інстанції присудив позивачу 150 000 гривень компенсації від кожного з трьох відповідачів і зобов’язав видалити відео. Однак апеляційний суд переглянув це рішення: стягнув із двох відповідачів по 5000 гривень моральної шкоди з кожного, але відмовив у вимозі про видалення відео, оскільки не було належно встановлено, хто саме опублікував запис. Верховний Суд розглядав справу в касаційному порядку.
Ще один випадок стосувався прихованої зйомки на Дніпропетровщині. Чоловік заявив, що його без дозволу зняли на телефон на території його дачної ділянки, а відео згодом опублікували у Viber-групі садівничого товариства. У дописі його звинуватили в незаконному підключенні до електромережі. Чоловік вимагав спростувати цю інформацію та виплатити йому компенсацію моральної шкоди. Однак Криворізький районний суд, апеляційний суд і Верховний Суд відмовили в задоволенні його вимог. Суди зазначили, що чоловік не надав достатніх доказів поширення інформації, на яку він скаржився.
Чи діють ці правила для журналістів
Право людини на захист свого зображення поширюється не лише на публікації звичайних користувачів соціальних мереж, а й на матеріали медіа.
Адвокат Роман Коган пояснив, що людина може звернутися до автора публікації з вимогою припинити розміщення контенту зі своїм зображенням. Якщо йдеться про медіа, така вимога також може бути адресована редакції.
Водночас журналістська діяльність має свої особливості. Під час висвітлення суспільно важливих подій редакції можуть використовувати фото- та відеоматеріали з місця події, однак мають враховувати вимоги законодавства та права людей, які потрапили в кадр.
Таким чином, під час зйомки в громадських місцях важливо розрізняти відкриту фіксацію подій, цілеспрямовану зйомку конкретної людини та подальше поширення її зображення. Якщо людина не хоче бачити себе чи свою дитину в чужому ролику, вона може звернутися до автора, а за необхідності — скористатися передбаченими законом способами захисту своїх прав.
Нагадаємо, раніше ми роз’яснювали, через що допомогу ВПО можуть припинити виплачувати. Також писали, що робити, якщо чоловік не виходить на зв’язок після доставлення до ТЦК.