Боротьба за онука: у Дніпрі бабуся виборола право виховувати дитину після смерті його матері

У Дніпрі завершилася справа про опіку над 8-річним хлопчиком, мати якого загинула під час обстрілу Лиману. Батько дитини визнав батьківство лише після отримання повістки та хотів вивезти дитину до Росії. «Дніпро Оперативний» розповідає про драматичну історію сім'ї, яка пережила війну та сімейну трагедію. 

У травні 2025 року суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ухвалила заочне рішення, що хлопчик залишиться жити з бабусею. 

Небезпечне кохання неповнолітньої

Історія почалася ще у 2012 році, коли неповнолітня дівчина почала зустрічатися з чоловіком, який був на 10 років старший за неї. Коли батьки дівчини дізналися про ці стосунки, то пригрозили чоловіку, що звернуться до поліції із заявою про розбещення неповнолітньої. Після цієї розмови «Ромео» нібито зник з життя їхньої доньки, і вона почала спілкуватися з іншим хлопцем свого віку.

Проте наприкінці 2015 року дівчина повідомила батькам, що вагітна, але категорично заборонила їм говорити про батька дитини. Родина навіть не підозрювала, що це може бути дитина того самого чоловіка, оскільки дочка запевняла, що більше з ним не зустрічалася.

Згодом у дівчини народився син. Дитину зареєстрували без зазначення батька, а мати отримувала допомогу як одиначка.

Хлопчик ріс у будинку бабусі та дідуся. Вони з самого початку дбали про нього, виховували, забезпечували всім необхідним. Біологічний батько з’являвся рідко, завжди напідпитку, влаштовував сварки, і навіть погрожував ножем матері дитини прямо на очах хлопчика.

Дитина ніколи не вважала його батьком і називала просто “дядько”. А чоловік не допомагав ані грошима, ані увагою — за всі ці роки жодного разу не поцікавився, як живе його син.

Трагедія через повномасштабну війну

Час йшов і мати хлопчика зустріла іншого чоловіка, вони планували одружитися та оформити усиновлення дитини. Але у 2022 році під час обстрілу Лиману російськими військами молода жінка була важко поранена й померла від мінно-вибухової травми.

Оскільки місто постійно обстрілювалося, бабуся з дідусем та онуком евакуювалися до Вінницької області. У евакуаційному автомобілі вони несподівано зустрілися з біологічним батьком хлопчика. Навіть у такий важкий час він не поставився до дитини як до свого сина, а просто проігнорував. Коли родина хлопчика облаштувалася на новому місці, дитині надали статус сироти, а бабусю призначили опікункою.

Але доля вирішила інакше. Одного разу на місцевому ярмарку вони знову зустріли біологічного батька хлопчика, якому якраз вручили повістку до військкомату. Чоловік дуже нервував і попросив допомогти йому виїхати з країни. Для цього він хотів оформити опіку над дитиною на себе, щоб мати можливість виїхати до Росії.

Бабуся з дідусем відмовили, оскільки хотіли, щоб онук ріс у вільній Україні. Тоді чоловік звернувся до суду й на підставі генетичної експертизи його визнали батьком дитини. Через це хлопчика позбавили статусу дитини-сироти, а бабусю звільнили від обов'язків опікуна.

Страх дитини перед «дядьком»

Спочатку родина не заважала спілкуванню хлопчика з біологічним батьком. Було кілька коротких зустрічей, і була надія, що все налагодиться. Але дитина боялася чоловіка, тривожилася поруч з ним і згадувала, як той кричав на маму.

Згодом батько подзвонив та сказав, що приїде наступного ранку, щоб забрати хлопчика на окуповану територію. І якщо вони не погодяться, то зробить це силою. Коли дитині сказали про це, вона почала плакати та просила не забирати її від бабусі й дідуся.

Щоб остаточно вирішити це питання, бабуся теж звернулась до суду у Дніпрі, щоб визначити з ким має проживати її онук.

Що було у суді

Під час розгляду справи стало зрозуміло, яким насправді був біологічний батько хлопчика. За даними поліції, він зловживав алкоголем, порушував порядок та правила дорожнього руху, та навіть намагався вчинити самогубство.

Психологи з'ясували, що дитина боїться біологічного батька й не хоче з ним жити. Називає його «дядьком» і згадує, як той кричав на маму й бив її. Натомість із бабусею та дідусем у дитини були теплі й довірливі стосунки, і саме з ними він почувається у безпеці. Через це суддя вирішила, що дитина має залишитися з тими, кого сама вважає своєю родиною.

Нагадаємо, що раніше ми писали, що у Дніпрі невістка не давала бачитися з онуком.