Чому людей можуть виселяти з житла під час війни: що потрібно знати і як діяти

Українці можуть зіштовхнутися з неприємною ситуацією – виселення з квартири. Але чи законно це під час війни? Якщо так, за яких умов людину можуть виселити та як захиститися у раз порушення прав, розповість "Дніпро Оперативний".

Які причини виселення з житла під час війни?

Право на житло є одним із конституційних прав людини, як визначено у статті 47 Конституції. Згідно цієї статті, примусове позбавлення житла можливе лише на підставі закону та рішення суду. Таким чином, не дивлячись на це, існують випадки, коли застосовується примусове виселення, відповідно до статті 116 Житлового кодексу.

Ці випадки включають:

• самовільне зайняття житлового приміщення;
• постійне руйнування або збиття житла;
• невикористання житла за призначенням;
• створення умов, які унеможливлюють співжиття інших осіб в одному приміщенні.

Процедура примусового виселення також може застосовуватися у випадку визнання нечинним ордеру на житлове приміщення.

Важливо враховувати, що у разі виселення за однією з вказаних причин, надання альтернативного житла не передбачається.

Виселення з житла за борги з іпотеки

В Україні на період воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення діє мораторій на звернення стягнення на нерухомість фізосіб, яка перебуває в іпотеці за споживчими кредитами. 

Процедура відбору майна в ході стягнення, зазвичай, включає арешт майна боржника, його конфіскацію та примусовий продаж.

Протягом визначеного періоду:

• кредитор не може набути право власності на нерухоме майно боржника;
• предмет іпотеки (наприклад, житло, що перебуває під заставою) не підлягає реалізації;
• мешканці не можуть бути виселені з житлових будинків чи приміщень, переданих у заставу, за умови наявності рішення суду щодо стягнення;
• продаж житла, що перебуває в іпотеці, через електронні торги є неприпустимим.

Ці обмеження вступають в силу згідно зі змінами до закону України "Про іпотеку", затвердженими під час повномасштабної війни (пункт 5-2 Прикінцевих положень).

Треба врахувати, що вони не стосуються нерухомості, переданої в іпотеку за кредитними договорами, укладеними після 17 березня 2022 року, але залишаються актуальними для споживчих кредитів, зокрема на придбання житла.

Важливо враховувати, що зазначені обмеження відносяться до споживчих кредитів. Загалом, якщо особа отримала фінансування на купівлю житла, а не для підприємницької діяльності, то вони застосовуються.

Виселення з житла за несплату комунальних послуг

Україна має відповідне законодавство, яке регулює питання виселення з житла за несплату комунальних послуг. Основний документ, що регулює цю сферу, - це Житловий кодекс України. Відомості щодо правил можуть також міститися у місцевих нормативно-правових актах.

Основні положення стосовно виселення за несплату комунальних послуг можуть виглядати наступним чином:

• якщо особа накопичує борг за комунальні послуги та не вирішує його протягом певного періоду, можуть виникати правові наслідки;
• зазвичай споживачу послуг повинно бути відправлено попередження або повідомлення щодо несплати. Це може бути здійснено місцевими житловими службами чи управителем житлового фонду;
• якщо борг залишається невирішеним, постачальник послуг може подати позов до суду з вимогою стягнення боргу та, можливо, з висновком про можливість виселення;
• якщо суд приймає рішення про виселення, виконавець судового рішення може втілити це рішення в життя;
• процедура виселення зазвичай здійснюється органами державної виконавчої служби, які можуть звертатися до поліції для надання відповідної підтримки.

Виселення з житла за порушення правил користування житлом

Підстави виселення з квартири:

• систематично руйнують або псують жиле приміщення;
• використовують приміщення не за призначенням;
• систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі.

Виселення з житла за рішенням суду

В Україні процедура виселення з житла за рішенням суду регулюється Цивільним процесуальним кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Відбувається це так:

• процес виселення розпочинається з отримання рішення суду, в якому може бути вирішено виселення особи з житла через порушення законодавства, договору чи інших обставин;
• після винесення рішення суду виграє силу виконавчий лист. Цей документ дозволяє почати процедуру виконання рішення суду;
• виконавчий лист направляється до відповідного органу державної виконавчої служби, який вживає відповідних заходів для забезпечення виконання судового рішення, включаючи виселення;
• зазвичай, перед виселенням, особа отримує попередження від виконавчого органу про необхідність покинути житло протягом певного терміну;
• якщо особа не виконує вирок суду та не покидає житло в установлений термін, виконавчий орган має право вжити заходів для фізичного виселення з житла.

Важливо враховувати, що виселення проводиться відповідно до законодавства та враховує права і інтереси всіх сторін. Цей процес здійснюється за участі відповідних виконавчих органів та може залежати від конкретних обставин справи. У випадку виселення за рішенням суду рекомендується звертатися до юридичних консультантів чи правозахисних організацій для отримання професійної допомоги та консультацій.

Як захистити своє житло від виселення в суді?

Знайти адвоката та розбирати з ним вашу ситуацію, оскільки кожен випадок індивідуальний та щоб залишитися з житлом треба врахувати всі нюанси, підготуватися до захисту своїх інтересів та прав. Це може зробити лише спеціаліст по таким питанням. 

Але у ситуації, коли наприклад, ваші родичі змінили замки у квартирі та не пускають вас туди, спочатку треба звернутися із заявою в поліцію або ж викликати наряд поліції на місце, щоб скласти протокол про адміністративне правопорушення. Далі з ним можна притягнути порушників до адміністративної відповідальності, а також протокол стане підставою для звернення до суду.

Нагадуємо, раніше ми повідомляли про умови, вимоги та процес подання заявки за програмою "єОселя". Також ми писали, що зміниться для жителів Дніпра у грудні.