Дзвінки "від банку": як працює популярна схема соціальної інженерії

Телефонне шахрайство залишається однією з найбільших загроз для коштів українців. За даними Кіберполіції та Національного банку України, понад 70% усіх кіберзлочинів у країні пов’язані саме з методами соціальної інженерії. Схеми аферистів постійно змінюються та стають дедалі переконливішими. Як розпізнати психологічний тиск і захистити свої заощадження у 2026 році — розбирався «Дніпро Оперативний».

Що таке соціальна інженерія у телефонному шахрайстві?

Соціальна інженерія — це метод психологічного впливу на людину, який змушує її добровільно розкрити конфіденційну інформацію або виконати дії, вигідні зловмисникам. У випадку телефонних афер злочинці не зламують банківські системи технічними методами — вони маніпулюють емоціями та поведінкою співрозмовника.

Найчастіше використовуються сценарії, пов’язані з «підозрілими транзакціями», «блокуванням картки», «спробою злому акаунта» або «терміновою перевіркою інформації під час воєнного стану». Подібні випадки регулярно виявляє кіберполіція України.

Популярні сценарії «банківських» дзвінків

У 2026 році найпоширенішими залишаються кілька типових легенд:

• «Вашу картку заблоковано через підозрілу операцію».
• «Хтось намагається зняти гроші з вашого рахунку».
• «Потрібно терміново підтвердити особу».
• «Фінансова установа оновлює систему безпеки».
• «Необхідно перевірити дані через воєнний стан».
• «Вам зараз надійде SMS-код — продиктуйте його оператору».

Часто телефонні аферисти підміняють номер, тому на екрані може відображатися навіть назва фінансової установи. Через це багато людей помилково вважають такий виклик справжнім.

Психологічні прийоми, на які «ловлять» навіть обережних людей

Зловмисники добре знають, як працює людська психологія. Вони створюють атмосферу паніки та терміновості, щоб людина не встигла критично оцінити ситуацію.

Найчастіше використовуються такі прийоми:

• залякування втратою грошей;
• створення ефекту терміновості;
• тиск авторитетом («служба безпеки банку»);
• постійне утримання людини на лінії;
• прохання «нікому не повідомляти про розмову»;
• використання офіційного тону та професійної термінології.

Навіть уважні люди можуть розгубитися, коли чують про нібито крадіжку коштів або «злам» рахунку. Саме на емоційну реакцію й розраховані методи соціальної інженерії.

Яку інформацію категорично не можна називати

Справжні працівники фінансових установ ніколи не запитують повні реквізити картки чи одноразові паролі. Якщо співрозмовник вимагає такі дані — це майже напевно телефонне шахрайство.

Категорично не можна повідомляти:

• CVV/CVC-код на звороті картки;
• PIN-код;
• одноразові SMS-коди;
• паролі до онлайн-банкінгу;
• коди підтвердження з push-повідомлень;
• кодове слово;
• логіни та паролі від мобільного банкінгу.

Також не варто встановлювати сторонні програми «для захисту рахунку» або переходити за підозрілими посиланнями, які надсилають під час спілкування.

Як зрозуміти, що телефонує шахрай

Існує кілька характерних ознак небезпечного дзвінка:

• співрозмовник вимагає термінових дій;
• просить назвати коди чи паролі;
• чинить психологічний тиск;
• погрожує блокуванням рахунку;
• просить переказати кошти «на безпечний рахунок»;
• забороняє класти слухавку;
• наполягає на встановленні програм віддаленого доступу.

Ще одна характерна ознака — агресивна поведінка або спроби викликати паніку. Працівники банків не змушують клієнтів ухвалювати рішення негайно.

Що робити під час підозрілого дзвінка

Якщо виникла підозра, що телефонує аферист, варто:

1. негайно завершити розмову;
2. самостійно зателефонувати до банку за номером з офіційного сайту або картки;
3. перевірити інформацію через мобільний застосунок;
4. не переходити за посиланнями із SMS;
5. заблокувати номер зловмисника;
6. повідомити про інцидент кіберполіцію.

Фахівці також радять ніколи не ухвалювати фінансові рішення під тиском або в стані паніки.

Що робити, якщо гроші вже викрали

Якщо аферисти отримали доступ до рахунку або гроші вже списані, діяти потрібно максимально швидко:

1. Негайно заблокувати картку через банк.
2. Змінити паролі до онлайн-банкінгу.
3. Подати офіційне звернення до фінансової установи.
4. Подати заяву до кіберполіції.
5. Зафіксувати номери телефонів, SMS та деталі розмови.
6. Перевірити смартфон на наявність сторонніх програм.

Чим швидше людина звернеться до служби підтримки після підозрілої операції, тим більше шансів мінімізувати збитки або зупинити подальше списання коштів.

Раніше ми писали, яка відповідальність передбачена за незаконний вилов риби сітками.

Також ми розповідали, чи дійсно відчинене вікно здатне нівелювати ударну хвилю, як правильно забезпечити приплив свіжого повітря під час загрози обстрілів та яких помилок припускаються мешканці.