Незаконний вилов риби сітками: кримінальні провадження за браконьєрство під час нересту

В Україні триває весняно-літня нерестова заборона — важливий період для відновлення популяції водних біоресурсів. Попри регулярні попередження рибоохоронних служб, проблема браконьєрства залишається актуальною. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розповість про чинні штрафи, роботу рейдових груп та правила, які допоможуть рибалити законно без шкоди для природи та власного бюджету.

Який вилов риби вважається незаконним

Порушенням правил вважається добування риби із застосуванням заборонених засобів лову, у недозволених місцях або під час нересту всупереч установленим обмеженням. Найчастіше йдеться про використання сіток, електровудок, вибухових речовин чи багатогачкових снастей.

У період нерестової заборони дозволено рибалити лише з берега та з обмеженою кількістю гачків. Також встановлено добову норму — не більше 3 кг улову плюс одна трофейна рибина.

Окремо заборонено виловлювати червонокнижні види та здійснювати лов на нерестовищах. За такі дії відповідальність може бути значно суворішою.

Які штрафи передбачені за браконьєрство

У 2026 році за порушення правил рибальства в Україні передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

За грубе порушення правил рибальства за ч. 4 ст. 85 КУпАП штраф для громадян становить від 340 до 680 гривень із конфіскацією заборонених знарядь лову та незаконно добутих біоресурсів.

Якщо дії порушника завдали істотної шкоди рибному господарству, застосовується стаття 249 Кримінального кодексу України. У такому випадку передбачені:

• штраф від 17 000 до 51 000 гривень;
• пробаційний нагляд;
• обмеження волі до трьох років.

За повторне правопорушення або використання вибухівки, електроструму чи інших небезпечних способів покарання може бути ще суворішим — аж до позбавлення волі.

Коли відкривають кримінальні провадження за незаконний вилов риби

Кримінальні провадження відкривають у випадках, коли сума шкоди, завданої рибному господарству, визнається істотною. Розрахунок здійснюється за спеціальними таксами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

На практиці кримінальні справи найчастіше стосуються масового вилову риби сітками у період нересту. Так, у 2026 році на Полтавщині правоохоронці викрили групу браконьєрів, які добули близько 150 кілограмів риби за допомогою сіток. Після вилучення човна та улову було розпочато досудове розслідування.

Під час оцінки правопорушення враховуються не лише обсяги вилову, а й спосіб лову, місце порушення та сезонні обмеження.

Як розраховуються збитки за незаконний вилов

Розмір матеріальних збитків визначається за затвердженими державою таксами за кожну виловлену особину незалежно від її ваги чи розміру. Відповідно до чинних екологічних нормативів, за незаконне добування водних біоресурсів доведеться сплатити:

• сом — 5 117 грн за одну штуку;
• сазан (короп) — 3 706 грн;
• судак — 3 587 грн;
• щука — 3 468 грн;
• рак — 3 332 грн;
• окунь — 3 162 грн;
• лящ — 1 649 грн;
• карась сріблястий — 1 581 грн;
• плітка, краснопірка, плоскирка — 1 564 грн.

Важливі нюанси розрахунку:

• якщо інспектори фіксують улов, кількість кожного виду множиться на відповідний тариф, після чого суми додаються;
• за вилов червонокнижних видів риби збитки обчислюються за окремими, значно вищими ставками;
• адміністративний або кримінальний штраф сплачується окремо від компенсації шкоди довкіллю.

Наприклад, за 3 щуки та 5 карасів сума збитків становитиме:

(3×3468)+(5×1581)=18309(3 × 3468) + (5 × 1581) = 18309(3×3468)+(5×1581)=18309

Як працюють рейди рибоохоронців під час нересту

Під час нерестової кампанії у 2026 році рибоохоронні патрулі працюють у посиленому режимі. До рейдових перевірок часто залучають поліцейських, екологічну інспекцію та представників національних парків.

Інспектори перевіряють водойми у ранковий і нічний час, оглядають човни, контролюють документи рибалок та виявляють заборонені снасті. Особливу увагу приділяють місцям масового нересту та ділянкам, де раніше вже фіксували порушення природоохоронного законодавства.

У багатьох регіонах правоохоронці також застосовують дрони та тепловізори для пошуку браконьєрів у важкодоступних місцях.

Чи можуть покарати за зберігання або перевезення сіток

Так, можуть. Законодавство України забороняє не лише використання промислових знарядь лову рибалками-любителями, а й їх продаж, зберігання та транспортування.

Відповідно до ст. 85-1 КУпАП, виготовлення, збут, реклама, а також зберігання заборонених снастей — сіток, електровудок, ятерів та інших засобів — тягнуть за собою штраф із обов’язковою конфіскацією.

Перевезення мокрих сіток поблизу водойми може розцінюватися як доказ незаконного промислу та стати підставою для складання адміністративного протоколу.

Як рибалити законно під час нерестових обмежень

Держава не забороняє любительське рибальство повністю, однак встановлює чіткі правила для захисту природних ресурсів. Щоб уникнути штрафів та порушень, необхідно дотримуватися таких вимог:

1. Рибалити дозволено лише з берега та тільки у межах населених пунктів або на спеціально визначених ділянках.
2. Використовувати можна одну поплавкову чи донну вудку з кількістю гачків не більше двох або один спінінг.
3. Добова норма вилову не повинна перевищувати 3 кг на одну особу, крім випадків із трофейною рибою.
4. Під час перебування біля водойми рибалка повинен мати документ, що посвідчує особу, а також засоби для вимірювання ваги та довжини риби.

Дотримання правил рибальства допоможе зберегти українські водойми та уникнути серйозних штрафів.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, чому не можна шуміти в лісосмугах в період гніздування птахів та які за це санкції.