Фейкові збори на ЗСУ: кримінальна відповідальність

Довіра та взаємодопомога залишаються фундаментом українського спротиву, однак цим користуються аферисти, які маскують злочинну діяльність під благодійність. На початку 2026 року проблема псевдоволонтерства залишається актуальною, хоча інструменти протидії з боку правоохоронців стали значно ефективнішими. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» пояснює, як діють зловмисники та яке покарання їм загрожує.

Що таке фейкові збори на ЗСУ та чому вони стали масовим явищем

Фейкові збори — це благодійні кампанії, що імітують допомогу Силам оборони України, але отримані пожертви фактично привласнюються організаторами.

Поширення такого явища у 2025–2026 роках пов’язане з поєднанням двох факторів: втомою суспільства від війни та стабільно високою готовністю громадян підтримувати армію. Аферисти активно використовують емоційний тиск, чужі фото та маніпулятивні формулювання про «термінову евакуацію» або «останній шанс закрити потребу».

За даними «Опендатабот», на початку 2026 року у 2025-му було зафіксовано 48 871 кримінальне провадження за статтею 190 ККУ («Шахрайство»). Це майже на чверть менше, ніж роком раніше. Водночас фінансові втрати від подібних злочинів зросли. 

За інформацією НБУ, сума збитків від незаконних операцій із платіжними картками збільшилася майже на 24% — до 1,4 млрд грн. 

Найпоширеніші схеми шахрайства з донатами

У 2026 році кіберполіція виділяє кілька основних способів обману:

• Клонування сторінок волонтерів. Створюються копії акаунтів у Facebook, Instagram або TikTok, де змінюється лише одна літера в імені або реквізити для переказу. 
• Діпфейки та відео зі штучним інтелектом. Використовуються підроблені звернення від імені блогерів чи військових. 
• Збори-привиди. Публікуються оголошення про реальні потреби (наприклад, на дрони), але для вигаданих підрозділів або з чужими реквізитами. 
• Емоційні розсилки в месенджерах. Масові повідомлення в Telegram чи Viber про термінову допомогу на конкретній ділянці фронту.

Яка відповідальність за фейкові збори в Україні?

Українське законодавство класифікує такі дії як шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану.

• Стаття 190 КК України. Незаконне заволодіння коштами з використанням електронно-обчислювальної техніки карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років. 
• Стаття 201-2 КК України. Незаконне використання благодійної або гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку передбачає від 5 до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Судова практика демонструє, що вироки за псевдоволонтерство дедалі частіше передбачають реальні строки ув’язнення без застосування умовного покарання.

Як перевірити збір, щоб не відправити гроші шахраям?

Кіберполіція України рекомендує дотримуватися правила трьох кроків:

1. Перевірте реквізити через Google. Введіть номер картки або телефону у пошук — часто підозрілі дані вже містяться у відкритих чорних списках. 
2. Попросіть звітність. Справжні волонтери надають чеки, накладні та фото чи відео передачі допомоги підрозділам. 
3. Користуйтеся офіційними платформами. Переказуйте гроші через відомі фонди («Повернись живим», Фонд Притули), застосунок Дія або платформу UNITED24.

Що робити, якщо ви стали жертвою шахраїв

Якщо ви зрозуміли, що переказали гроші аферистам, дійте негайно:

• Зверніться до банку та спробуйте заблокувати транзакцію або картку отримувача.
• Подайте заяву до кіберполіції.
• Поскаржтеся на сторінку зловмисника, щоб її заблокували та запобігли новим випадкам обману.

Пильність громадян — це не лише захист власних фінансів, а й реальна підтримка фронту, адже кожна гривня має працювати на потреби оборони.

Раніше ми писали, як оформити європротокол у 2026 році.

Також ми розповідали, чи зобов’язаний роботодавець відпускати працівника-волонтера на фронт.