Нові правила встановлення інвалідності: що змінилось та чи мобілізують із втратою працездатності
В Україні змінили підхід до встановлення інвалідності: тепер під час оцінювання враховують не лише захворювання людини, а й те, наскільки воно впливає на її повсякденне життя та можливість працювати. Про нові правила, відмінності між групами інвалідності та втратою працездатності розповіла УНІАН експертка у сфері охорони здоров’я Наталя Лісневська, деталі — у матеріалі «Дніпро Оперативного».
Як тепер визначають інвалідність
З 1 січня 2025 року в Україні замість медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) діє нова система оцінювання повсякденного функціонування людини. Як пояснила Наталя Лісневська, тепер лікарі враховують не лише діагноз, а й те, наскільки стан здоров’я обмежує людину в повсякденному житті.
Зокрема, оцінюють здатність самостійно доглядати за собою, пересуватися, спілкуватися, навчатися та працювати. Також враховують орієнтацію в просторі й часі, можливість контролювати власну поведінку, потребу в реабілітації, сторонньому догляді та інших видах допомоги.
Сам діагноз не означає автоматичного встановлення інвалідності. Двоє людей з однаковою хворобою можуть мати різний стан: одна людина може самостійно працювати та обходитися без допомоги, а іншій може знадобитися постійний догляд.
Кому встановлюють 1, 2 і 3 групу
Перша група може бути встановлена, коли порушення здоров’я є тяжкими та стійкими і значно обмежують повсякденне життя. У деяких випадках людині потрібна постійна допомога інших. Це може стосуватися серйозних порушень руху, роботи нервової системи, психічного стану, зору, слуху та інших функцій.
Друга група може бути встановлена за значних і тривалих порушень здоров’я, які не відповідають критеріям першої групи. Людина може самостійно себе обслуговувати та працювати, але їй можуть бути потрібні полегшені або спеціальні умови праці, допоміжні засоби, періодична допомога іншої людини чи постійне медичне спостереження.
Третю групу можуть встановити, якщо стан здоров’я спричиняє стійкі, але помірні обмеження у повсякденному житті або впливає на можливість працювати. За словами Лісневської, людина при цьому зазвичай зберігає значну частину самостійності, але може потребувати меншого фізичного чи психологічного навантаження, зміни окремих обов’язків або спеціальних умов праці.
Коли інвалідність можуть встановити безстроково
Зазвичай інвалідність встановлюють на певний строк — наприклад, на один, три або п’ять років. Після його завершення людина проходить повторне оцінювання, за результатами якого групу можуть підтвердити, змінити або скасувати.
Водночас законодавство передбачає можливість встановити інвалідність без визначення дати наступного оцінювання. Перелік відповідних захворювань і порушень міститься у постанові №1338.
Як зазначила Лісневська, для такого рішення недостатньо просто мати тяжкий діагноз. Враховують, наскільки стійкими є порушення, чи можуть функції організму відновитися, який прогноз і чи відповідає стан людини встановленим критеріям.
Важливими є і медичні документи. У них мають бути не лише назва захворювання, а й дані про перебіг хвороби, результати обстежень і лікування, стійкість порушень та конкретні обмеження, з якими стикається людина.
Що таке втрата працездатності
Втрата працездатності характеризує можливість людини працювати. При цьому окремо може оцінюватися загальна здатність до праці та можливість виконувати роботу за конкретною професією.
Наприклад, після травми людина може втратити можливість виконувати роботу, яка потребує значного фізичного навантаження, але зберегти здатність працювати в іншій сфері.
За словами експертки, часткова втрата професійної працездатності означає, що людина може працювати, але через хворобу, травму чи професійне ушкодження її можливості обмежені. Відсоток визначають індивідуально — він може становити від 5% до 100%.
При цьому конкретний діагноз не означає автоматичного встановлення певного відсотка втрати працездатності. Наслідки одного й того самого захворювання у різних людей можуть відрізнятися.
Чи означає втрата працездатності інвалідність
Втрата працездатності та інвалідність — не одне й те саме. Людина може мати обмеження щодо виконання конкретної професійної роботи, але при цьому зберігати можливість самостійно пересуватися, доглядати за собою та спілкуватися.
Лісневська пояснила, що втрата працездатності не завжди призводить до встановлення інвалідності. Якщо ж порушення здоров’я обмежують не лише можливість працювати, а й інші сфери життя, можуть бути підстави для встановлення інвалідності — за умови відповідності встановленим критеріям.
Чи можуть мобілізувати людину з втратою працездатності
У питанні мобілізації важливо розрізняти три речі: встановлену інвалідність, ступінь втрати професійної працездатності та висновок ВЛК про придатність або непридатність до військової служби.
За словами Лісневської, люди, яким офіційно встановили інвалідність, мають право на відстрочку від призову під час мобілізації. Водночас сам встановлений відсоток втрати професійної працездатності автоматично не дає права на відстрочку.
Якщо інвалідність не встановлена, придатність до військової служби визначають за висновком ВЛК. Обмеження, через які людина не може виконувати певну цивільну роботу, не означають автоматично, що вона непридатна до військової служби, оскільки ці питання оцінюються окремо.
Нагадаємо, раніше ми писали, які документи потрібні для звільнення з військової служби під час воєнного стану.
