Робота для людей з інвалідністю у Дніпрі: які можливості відкриває держава

857D308E-B9DC-41B9-8E67-837A6CE57576

Працевлаштування людей з інвалідністю залишається важливим питанням для українського ринку праці. У 2026 році змінилися правила виконання нормативу робочих місць, а роботодавці можуть скористатися фінансовою підтримкою для їх облаштування. Які можливості мають шукачі роботи у Дніпрі та що необхідно знати бізнесу, розповість “Дніпро Оперативний”. 

Що змінилося у 2026 році

Як передбачено ⁠Законом України № 4219-IX щодо забезпечення права людей з інвалідністю на працю, з 1 січня 2026 року в Україні запровадили нові правила виконання нормативу робочих місць для людей з інвалідністю. Також змінився механізм фінансової відповідальності роботодавців, які не виконують установлених вимог.

Одне з головних нововведень — заміна адміністративно-господарських санкцій цільовим внеском на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю. Отримані кошти спрямовують на програми зайнятості, створення доступних робочих місць та інші заходи підтримки.

Як пояснили у ⁠Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, оновлені правила стосуються підприємств, установ та організацій, а роботодавці можуть отримувати компенсацію за облаштування робочих місць відповідно до індивідуальних потреб працівників.

Для людей з інвалідністю це означає, що законодавство передбачає не лише право на працевлаштування, а й механізми, які мають допомагати створювати доступніші умови роботи.

Скільки людей з інвалідністю мають працевлаштувати роботодавці

Як передбачено статтею 18-2 ⁠Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», норматив робочих місць залежить від кількості працівників підприємства.

Зокрема, встановлено такі вимоги:

  • Від 8 до 25 працівників — роботодавець повинен забезпечити одне робоче місце для людини з інвалідністю.
  • Понад 25 працівників — норматив становить 4% середньооблікової кількості штатних працівників.

Окремі заклади охорони здоров’я, реабілітаційні заклади та надавачі соціальних послуг — для них передбачено норматив у розмірі 2% за умов, визначених законом.

Як уточнили у ⁠Дніпропетровському обласному центрі зайнятості, ці вимоги поширюються на роботодавців незалежно від форми власності. Водночас для зарахування працівника до нормативу необхідно дотримуватися встановлених законодавством вимог до тривалості робочого часу й оплати праці.

Важливо, що роботодавець не може просто формально створити вакансію. Для виконання нормативу необхідно забезпечити фактичне працевлаштування відповідно до вимог закону.

EDCE60C7-8806-445B-9047-3FCF2DA3B22E

Що буде, якщо підприємство не виконає норматив

Як передбачено ⁠Законом № 4219-IX, роботодавці, які мають щонайменше вісім працівників і не виконали норматив у відповідному кварталі, повинні сплачувати цільовий внесок на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю.

Розмір внеску залежить від середньомісячної заробітної плати працівників і кількості робочих місць, яких не вистачає для виконання нормативу.

Зокрема, розрахунок передбачає врахування 40% середньомісячної заробітної плати, кількості місяців у кварталі та кількості невиконаних нормативних робочих місць. На період дії воєнного стану закон передбачає сплату внеску в розмірі 50% від визначеної суми.

Як зазначено в ⁠постанові Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 268, для розрахунку внеску застосовують установлений порядок обчислення середньомісячної заробітної плати.

Водночас роботодавці, у яких менше восьми працівників, не є платниками цього внеску. Також його не сплачують підприємства, які виконали встановлений норматив.

Де шукати роботу у Дніпрі

Жителі Дніпра можуть шукати роботу через державні та міські цифрові платформи, а також звертатися безпосередньо до роботодавців.

Як повідомляє ⁠Дніпропетровський обласний центр зайнятості, в Україні працює Єдиний портал вакансій, де можна шукати пропозиції за регіоном, професійним напрямом, галуззю, типом зайнятості та очікуваним рівнем заробітної плати. На платформі також представлені пропозиції для людей з інвалідністю.

Знайти вакансії можна на ⁠Єдиному порталі вакансій Державної служби зайнятості.

У Дніпрі також працює міська платформа працевлаштування. Як повідомили у ⁠Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, сервіс дає змогу безкоштовно розміщувати резюме та переглядати пропозиції роботодавців.

Скористатися платформою можна за посиланням: ⁠work.dniprorada.gov.ua.

Ще один варіант — особисто звернутися до фахівців служби зайнятості. Вони допомагають підібрати вакансії, зорієнтуватися на ринку праці, підготуватися до співбесіди та дізнатися про можливості професійного навчання.

Контакти й актуальні послуги оприлюднені на ⁠офіційному сайті Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

Які вакансії можуть підійти людям з інвалідністю

Вибір професії залежить від освіти, досвіду, кваліфікації, індивідуальних потреб людини та умов, які може забезпечити роботодавець.

Зокрема, під час пошуку роботи можна розглянути такі напрями:

  • Офісна робота: діловодство, робота з документами, адміністрування, бухгалтерський облік.
  • Робота з клієнтами: оператор контактного центру, консультант, фахівець із підтримки користувачів.
  • ІТ та цифрові професії: програмування, тестування програмного забезпечення, вебдизайн, адміністрування сайтів.
  • Робота з текстами: переклад, редагування, підготовка матеріалів, наповнення сайтів.
  • Технічні спеціальності: окремі професії у виробництві, ремонті обладнання та обслуговуванні технічних систем, якщо стан здоров’я та
  • умови праці дають змогу виконувати відповідні обов’язки.
  • Соціальна сфера й освіта: окремі посади у сфері консультування, навчання та соціальної підтримки.

Як свідчать дані ⁠Дніпропетровського обласного центру зайнятості, станом на 1 липня 2026 року роботодавці області заявили 450 вакансій, на які могли працевлаштуватися люди з інвалідністю.

За підсумками першого півріччя 2026 року послугами служби зайнятості скористалися 1284 людини з інвалідністю, а 375 осіб працевлаштувалися.

Чи можна працювати дистанційно

Так, люди з інвалідністю можуть працювати дистанційно або вдома, якщо це дозволяє характер роботи.

Як передбачено ⁠Законом України № 4219-IX, люди, які не мають змоги працювати за місцем розташування роботодавця, можуть бути працевлаштовані з умовою виконання роботи вдома або дистанційно. Для цього необхідно, щоб характер роботи дозволяв такий формат, а роботодавець мав відповідні ресурси й засоби.

Дистанційний формат може бути актуальним для фахівців, які працюють із документами, текстами, цифровими сервісами або клієнтськими зверненнями.

Наприклад, людина може працювати оператором контактного центру, перекладачем, редактором, бухгалтером, програмістом або фахівцем із підтримки користувачів. Конкретні можливості залежать від вимог роботодавця.

Під час пошуку варто уточнювати, чи можна працювати повністю дистанційно, чи потрібно періодично відвідувати офіс і чи надає роботодавець необхідне обладнання.

Які права гарантує законодавство

Як передбачено ⁠Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», люди з інвалідністю мають право на працю та соціальний захист у цій сфері.

Законодавство забороняє відмовляти у працевлаштуванні, звільняти з ініціативи роботодавця або переводити на іншу роботу без згоди працівника з мотивів інвалідності, крім визначених законом випадків, пов’язаних зі станом здоров’я та безпекою праці.

Як зазначено в ⁠Законі № 4219-IX, якщо людина з інвалідністю письмово або в електронній формі звернулася до роботодавця щодо укладення трудового договору чи просування по роботі, а їй відмовили, роботодавець зобов’язаний повідомити причини відмови в тій самій формі.

Крім того, роботодавець має враховувати індивідуальні потреби працівника та забезпечувати належні умови праці.

Якщо виникли сумніви щодо дотримання трудових прав, можна звернутися до Державної служби України з питань праці. Роз’яснення та контакти доступні на ⁠офіційному сайті Держпраці.

3436DFC0-4255-46C6-80D5-72F3C6A4E018

Що таке розумне пристосування робочого місця

Розумне пристосування — це зміни, які допомагають людині з інвалідністю виконувати професійні обов’язки з урахуванням її індивідуальних потреб.

Як передбачено ⁠Законом № 4219-IX, роботодавці можуть отримувати компенсацію витрат на заходи розумного пристосування.

Залежно від потреб працівника це може бути:

  • облаштування пандуса або іншого доступного входу;
  • придбання спеціальних меблів;
  • установлення допоміжного обладнання;
  • адаптація робочого місця для користування комп’ютером;
  • придбання технічних засобів для виконання професійних обов’язків;
  • облаштування підйомних платформ;
  • інші передбачені програмою заходи, необхідні для комфортної та безпечної роботи.

Наприклад, працівникові з порушеннями опорно-рухового апарату можуть знадобитися доступний вхід і спеціально обладнане робоче місце. Людині з порушеннями зору можуть бути потрібні спеціальні програми для роботи з комп’ютером.

Конкретні потреби визначають індивідуально, з урахуванням характеру роботи та можливостей роботодавця.

Скільки грошей держава компенсує роботодавцям

Роботодавці, які працевлаштовують людей з інвалідністю I та II груп, можуть отримати компенсацію фактичних витрат на облаштування робочих місць.

Як повідомив ⁠Дніпропетровський обласний центр зайнятості, у 2026 році граничні суми компенсації становлять:

  • до 129 705 гривень — за облаштування робочого місця для людини з інвалідністю I групи;
  • до 86 470 гривень — за облаштування робочого місця для людини з інвалідністю II групи.

Кошти можна спрямувати на придбання спеціальних меблів, обладнання, допоміжних технічних засобів, підйомних платформ та інших засобів, необхідних для створення доступного робочого місця.

Важливо, що це граничні суми, а не фіксована виплата за кожного працівника. Розмір компенсації залежить від фактичних витрат і не може перевищувати встановленого ліміту.

Як зазначено на ⁠офіційному сайті Державної служби зайнятості, програмою також передбачена підтримка фізичних осіб — підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, мають інвалідність I або II групи й облаштовують власне робоче місце за умов, визначених програмою.

901052C3-EDDE-4504-AF83-AB419F27DA14

Як роботодавцю отримати компенсацію

Щоб скористатися державною підтримкою, роботодавцю необхідно облаштувати робоче місце для людини з інвалідністю та подати заяву з документами, що підтверджують право на компенсацію.

Як пояснює ⁠Державна служба зайнятості, перед зверненням потрібно ознайомитися з актуальними умовами програми, переліком витрат, які підлягають відшкодуванню, та вимогами до документів.

Загалом процедура передбачає такі кроки:

  1. Працевлаштувати людину з інвалідністю I або II групи.
  2. Визначити, яке обладнання або пристосування необхідне для роботи.
  3. Здійснити передбачені програмою витрати та зберегти документи, що їх підтверджують.
  4. Подати заяву й необхідні документи у встановленому порядку.
  5. Дочекатися розгляду заяви та рішення про компенсацію.

Перед придбанням обладнання роботодавцю варто уточнити в центрі зайнятості, які саме витрати можуть бути відшкодовані та які строки подання документів діють на момент звернення.

Чи можна пройти навчання або змінити професію

Люди з інвалідністю можуть звертатися до служби зайнятості не лише для пошуку роботи, а й для професійної орієнтації, навчання та перекваліфікації.

Як повідомляє ⁠Дніпропетровський обласний центр зайнятості, за підсумками першого півріччя 2026 року професійне навчання пройшли 95 безробітних людей з інвалідністю в області.

Навчання може бути корисним для тих, хто через зміну стану здоров’я більше не може виконувати попередню роботу або хоче опанувати нову спеціальність.

Щоб дізнатися про доступні програми, можна звернутися до фахівців служби зайнятості. Вони допоможуть з’ясувати, які варіанти відповідають професійним інтересам, досвіду та індивідуальним потребам людини.

Куди звертатися у Дніпрі

Жителі міста, які шукають роботу або потребують консультації щодо трудових прав, можуть скористатися такими ресурсами:

Перед особистим візитом варто перевірити актуальні адреси, контактні дані та порядок прийому на офіційних сайтах установ.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, коли мешканці Дніпра можуть вимагати перерахунок комунальних платежів. А ще писали, хто може отримати допомогу на догляд за людиною похилого віку в Україні. 

Новини партнерів

Актуальне

Категорії: Життя міста

Мітки: Допомога, Дніпряни