Яка відповідальність за публікацію роботи ППО та наслідків прильотів

В Україні під час воєнного стану поширення певної інформації про ЗСУ, їхнє розташування або переміщення може мати кримінальні наслідки. Залежно від змісту опублікованих матеріалів та обставин їх поширення може застосовуватися стаття 114-2 Кримінального кодексу України. У цій статті «Дніпро Оперативний» розбирається, яка відповідальність може настати за публікацію в соцмережах роботи протиповітряної оборони, фото та відео наслідків ракетних чи дронових атак, а також інформації про точне місце прильоту.

Чи можна публікувати роботу ППО в соцмережах

Публікувати фото або відео роботи української ППО під час повітряної атаки не варто.

Служба безпеки України окремо закликає громадян не поширювати фото та відео, за якими можна встановити місце розташування української ППО, військових об'єктів, блокпостів та критичної інфраструктури.

Також СБУ закликає не публікувати інформацію про наслідки ракетних і дронових ударів, роботу української ППО та переміщення військовослужбовців.

Такі рекомендації наведені в офіційних роз'ясненнях СБУ щодо поширення фото та відео роботи ППО.

Особливо небезпечно публікувати матеріали в режимі реального часу, якщо за ними можна визначити:

• місце роботи засобів ППО;
• напрямок або характер їхньої роботи;
• місце розташування військових об'єктів;
• координати або точну адресу;
• час проведення бойової роботи;
• переміщення військової техніки чи військовослужбовців.

Яка відповідальність передбачена за поширення такої інформації

Основною нормою, яку можуть застосовувати у відповідних випадках, є стаття 114-2 Кримінального кодексу України.

Водночас важливо розуміти: сама наявність фотографії або відео в соцмережі ще не означає автоматичного притягнення людини до кримінальної відповідальності. Правова оцінка залежить від того, яку саме інформацію поширено, чи стосується вона ЗСУ та чи є в діях особи склад відповідного кримінального правопорушення.

Актуальний текст норми можна перевірити в Кримінальному кодексі України на офіційному порталі Верховної Ради.

Що передбачає стаття 114-2 КК України

Стаття 114-2 передбачає відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України чи інших військових формувань, якщо така інформація не була оприлюднена у відкритому доступі відповідними державними органами.

За частиною першою статті передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

За частиною другою — від 5 до 8 років.

За частиною третьою — від 8 до 12 років позбавлення волі.

Конкретна кваліфікація залежить від змісту інформації, способу її поширення та інших обставин справи.

Чим відрізняється публікація роботи ППО від фото наслідків удару

Ці ситуації не варто ототожнювати.

Фото пошкодженого будинку, автомобіля чи іншого цивільного об'єкта саме по собі не означає автоматичного порушення статті 114-2 КК України.

Водночас матеріал може становити ризик, якщо разом із фотографією або відео публікуються дані, які дозволяють встановити:

• точне місце удару;
• розташування військових об'єктів;
• місце роботи ППО;
• координати об'єкта;
• наслідки попереднього удару, які можуть бути використані для підготовки повторної атаки;
• іншу інформацію, яка має значення для коригування вогню.

Тому перед публікацією варто оцінювати не тільки саму фотографію, а й усі дані, які вона містить або дозволяє встановити.

Чи можна публікувати фото наслідків прильоту

Публікація фотографій наслідків атаки потребує обережності.

Наприклад, знімок загального виду пошкодженого цивільного будинку без геолокації та додаткових даних відрізняється від публікації фотографії, на якій можна точно визначити об'єкт, його координати або інші важливі для противника деталі.

СБУ неодноразово наголошувала на необхідності не поширювати інформацію, яка може допомогти ворогу визначити наслідки ударів, місця розташування сил оборони або скоригувати подальші атаки.

Показовим є випадок у Дніпрі у вересні 2026 року. За повідомленням СБУ, затримана інформаторка передавала російським спецслужбам інформацію про місця та наслідки попередніх обстрілів для коригування повторних атак. Їй повідомили про підозру за ч. 3 ст. 114-2 КК України. Деталі справи наведені в офіційному повідомленні СБУ про затримання інформаторки у Дніпрі.

Цей випадок не означає, що кожна публікація фотографії пошкодженого будинку є аналогічним злочином. Він демонструє, що інформація про наслідки ударів може використовуватися для подальшого коригування атак.

Чи можна вказувати точне місце прильоту

Вказувати точну адресу, координати або інші дані, які дозволяють швидко встановити місце удару, небажано, особливо без офіційного повідомлення відповідних органів.

Також не варто публікувати:

• геолокацію фото;
• точні координати;
• відео з прив'язкою до конкретної точки;
• орієнтири, за якими легко встановити місце;
• інформацію про розташування ППО;
• дані про час і характер роботи засобів протиповітряної оборони.

Якщо інформація вже офіційно оприлюднена військовою адміністрацією, ДСНС, поліцією або іншим уповноваженим органом, важливо не доповнювати її власними даними, які можуть розкрити додаткову інформацію про сили оборони.

Що перевірити перед публікацією фото або відео

Перед завантаженням матеріалу в соцмережу варто поставити собі кілька запитань:

1. Чи видно на фото роботу ППО?
2. Чи можна визначити місце зйомки?
3. Чи є на зображенні військова техніка або військовослужбовці?
4. Чи можна встановити координати об'єкта?
5. Чи містить фото геолокацію або інші метадані?
6. Чи повідомляє автор точний час або місце удару?
7. Чи можна за матеріалом визначити об'єкт, який може становити інтерес для противника?
8. Чи була ця інформація офіційно оприлюднена уповноваженими органами?

Якщо є сумніви, безпечніше дочекатися офіційного повідомлення та не публікувати матеріал у режимі реального часу.

Що робити, якщо вже опублікували роботу ППО

Якщо людина випадково опублікувала відео роботи ППО, фотографію з геолокацією або іншу потенційно чутливу інформацію, перш за все варто видалити публікацію та не поширювати її повторно.

Не потрібно додатково дублювати матеріал в інших соцмережах, месенджерах або тематичних групах.

Якщо йдеться про інформацію, яка може становити загрозу для військових або цивільних, доцільно звернутися до відповідних правоохоронних органів та діяти відповідно до їхніх рекомендацій.

Приклади застосування законодавства

Практика правоохоронних органів показує, що до уваги можуть брати не лише сам факт публікації, а й характер інформації, яку вона містить.

Наприклад, у 2023 році СБУ повідомляла про затримання користувача TikTok, який зняв роботу української ППО під час атаки та опублікував відео із зазначенням часу і місця. Матеріал після цього поширювався в соцмережах.

Про цей випадок СБУ повідомляла в офіційному матеріалі про публікацію роботи ППО в TikTok.

У 2026 році СБУ також повідомляла про викриття людей, які передавали ворогу координати української ППО. Зокрема, у червні Служба безпеки повідомила про затримання у Дніпрі агента, який займався пошуком і передачею координат української протиповітряної оборони.

Ці приклади не означають, що будь-яке фото автоматично утворює склад кримінального правопорушення. Остаточна правова оцінка залежить від конкретного змісту інформації та обставин її поширення.

Публікувати в соцмережах роботу української ППО, точні координати, місця розташування військових об'єктів або іншу інформацію, яка може допомогти противнику, не варто.

Окремі випадки такого поширення можуть підпадати під статтю 114-2 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність, зокрема у вигляді позбавлення волі.

При цьому факт публікації фотографії наслідків прильоту сам по собі не означає автоматичної кримінальної відповідальності. Важливими є зміст матеріалу, наявність чутливої інформації, спосіб її поширення та інші обставини.

Найбезпечніший підхід — не публікувати роботу ППО, координати, точні адреси та інші дані, які можуть бути використані для коригування ворожих ударів, а щодо наслідків атак орієнтуватися на інформацію, офіційно оприлюднену уповноваженими органами.

Часті запитання

Чи можна знімати роботу ППО на телефон?

Сам факт перебування людини з телефоном не означає автоматичної кримінальної відповідальності. Однак поширення відео роботи ППО може створити ризики, якщо воно розкриває місце розташування або іншу чутливу інформацію.

Чи можна викладати фото наслідків прильоту?

Це залежить від змісту фотографії. Не варто публікувати матеріали з координатами, геолокацією, точним місцем розташування військових об'єктів або іншою інформацією, яка може допомогти противнику.

Яке покарання передбачає стаття 114-2 КК України?

Залежно від частини статті та обставин правопорушення передбачене позбавлення волі на строк від 3 до 12 років.

Чи можна вказувати адресу місця прильоту?

Поширювати точну адресу або координати одразу після удару не рекомендується. Варто дочекатися офіційної інформації та не додавати власних даних, які можуть розкрити чутливу інформацію.

Новини партнерів