Юридичні аспекти донорства крові та органів в Україні

Донорство в Україні — це добровільний акт милосердя, що суворо регулюється законодавством для захисту інтересів як донорів, так і реципієнтів. Правові норми охоплюють усі етапи процесу: від медичного обстеження та надання згоди до гарантій безпеки та контролю за уникненням будь-якої комерціалізації. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розповість про всі правові аспекти цього питання.

Загальне законодавче регулювання донорства крові та органів в Україні

Сфера донорства крові та її компонентів регулюється Законом України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові», який імплементує європейські директиви і спрямований на створення єдиної системи крові та забезпечення її якості.

Донорство анатомічних матеріалів (органів) регулюється Законом України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», що встановлює умови та порядок трансплантації, права донорів, реципієнтів та медичних працівників.

Юридичне регулювання донорства крові та її компонентів

Права та гарантії донора крові

Права донорів крові визначені Законом «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові».

Основними гарантіями є:

• Право на безоплатне медичне обстеження перед донацією.
• Збереження середнього заробітку або стипендії за день донації та день відпочинку після неї (але, згідно з актуальною інформацією, скасовано додатковий вихідний день, який можна було приєднати до відпустки, а також низку соціальних пільг).
• Харчування або компенсація його вартості в день донації.
• Право на звільнення від роботи у день донації (або навчання для студентів).

Обов'язки та обмеження для донорів

Донором може бути повнолітня дієздатна особа віком від 18 років і вагою від 50 кг, яка пройшла медичне обстеження та не має протипоказань.

Обов'язки донора:

• Правдиве інформування про стан свого здоров'я та спосіб життя.
• Дотримання встановлених інтервалів між донаціями (не менше 60 днів для цільної крові).
• Дотримання дієти перед донацією (виключення жирного, смаженого, молочного тощо).
• Обмеження стосуються осіб, які мають абсолютні (наприклад, хронічні хвороби) або тимчасові (наприклад, татуювання, вживання ліків, алкоголю) протипоказання.

Відповідальність за порушення законодавства про донорство крові

Відповідальність настає за порушення правил і норм донорства, зокрема, за приховування інформації про стан здоров'я, що може призвести до зараження реципієнта. Це може бути адміністративна або кримінальна відповідальність залежно від тяжкості наслідків. Законодавство спрямоване на підвищення безпеки крові, включаючи відповідальність суб'єктів системи крові за якість та дотримання стандартів.

Правові особливості донорства анатомічних матеріалів (органів)

Реєстрація як донора органів в Україні: процедура та заборони

• В Україні діє Єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ).
• Процедура реєстрації згоди (посмертного донорства): повнолітня дієздатна особа може подати письмову заяву про згоду або незгоду на посмертне донорство своїх органів/тканин до будь-якого закладу охорони здоров'я, що має право на трансплантацію. Ця інформація вноситься до ЄДІСТ. Чинною є лише остання подана заява.
• Заборони: згідно з законопроєктом №9558, заборонено вилучення анатомічних матеріалів у загиблих військових та в осіб, які загинули (померли) внаслідок збройної агресії проти України.

Поняття прижиттєвого та посмертного донорства органів

• Прижиттєве донорство — добровільна передача органа/тканини за життя (наприклад, донорство нирки, частини печінки) за умов повної інформованої згоди та медичного огляду.
• Посмертне донорство — вилучення анатомічних матеріалів після смерті донора за умов дотримання порядку встановлення смерті та наявності згоди. Регламенти щодо критеріїв смерті, ідентифікації та оформлення згоди унормовані законодавчо та в медичних протоколах.

Принцип презумпції незгоди

В Україні діє принцип презумпції незгоди (opting-out system): кожна особа вважається такою, що не надавала згоди на посмертне донорство, якщо вона або її законні представники/близькі родичі (у разі, якщо вона не подала прижиттєву заяву) не надали відповідної згоди. Вилучення органів можливе лише за наявності чіткої згоди (особи за життя або її близьких після смерті). 

Правове оформлення згоди на посмертне донорство

Згода має бути інформованою та оформлена у встановленій формі (письмово/через реєстри), із фіксацією волевиявлення в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації або іншому уповноваженому реєстрі за правилами МОЗ/КМУ. Підтвердження волі донора та документи родичів/опікунів регламентуються відповідними підзаконними актами.

Вимоги до прижиттєвого донора органів та правовий захист його інтересів

Прижиттєвий донор повинен бути дієздатною, поінформованою особою; процедура потребує медичної оцінки ризиків, роз’яснення можливих наслідків і оформлення письмової згоди. Законодавство і клінічні протоколи встановлюють гарантії безпеки, відшкодування медичних витрат, а також захист від примусу або торгівлі органами.

Відповідальність та контроль у сфері донорства

Контроль за системою крові і трансплантації здійснюють МОЗ та Центри/структури, уповноважені Кабміном; впроваджено механізми простежуваності, гемонагляду й електронних реєстрів для підвищення прозорості й якості. У 2024–2025 рр. ухвалено низку підзаконних актів, що деталізують порядок реєстрації, ведення реєстрів та звітності.

Кримінальна та адміністративна відповідальність за незаконну торгівлю органами

Основним положенням є частина 4 статті 143 КК України. Вона встановлює відповідальність за незаконну торгівлю анатомічними матеріалами людини (якими, згідно з контекстом статті, є органи або тканини людини).

Також, якщо незаконна торгівля органами є частиною злочину, пов'язаного з використанням людини як товару для експлуатації, може застосовуватися стаття 149 КК України (Торгівля людьми). Хоча предметом статті 149 є сама людина, а не її органи чи тканини, дії, спрямовані на вилучення органів з метою продажу, часто відбуваються в контексті торгівлі людьми.

Варто зазначити, що згідно з Законом України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», укладання угод, що передбачають купівлю-продаж органів або інших анатомічних матеріалів людини (за винятком кісткового мозку), забороняється (Стаття 18).

Окремої адміністративної відповідальності за незаконну торгівлю органами або анатомічними матеріалами людини КУпАП не містить.

Плани та зміни у сфері донорства

У 2025 році ключові зміни включають:

1. Постанова КМУ № 254 від 7 березня 2025 р. впроваджує єдину методологію планування потреб у донорській крові та компонентах, створюючи прозору систему взаємодії між медзакладами та суб'єктами системи крові для забезпечення незнижувального запасу.
2. Скасування частини пільг для донорів крові (додатковий вихідний, надбавки до пенсій для нових Почесних донорів, стипендій) для переходу до європейської моделі безоплатного донорства.
3. Удосконалення системи трансплантації (Законопроєкт №9558), що включає створення Національного трансплантологічного комітету, введення статусу екстреності трансплантації та трансплантації за принципом «доміно».
4. Чітка заборона на донорство органів у військових та цивільних, загиблих внаслідок збройної агресії.

Ці кроки підтверджують курс України на інтеграцію до європейського медичного простору.

Раніше ми писали, що робити, якщо поліцейські перевищують свої повноваження.

Також ми розповідали, що таке самосуд та яка є відповідальність за вчинення цього правопорушення.