Каракурти, тарантули і не тільки: які павуки оселилися на Дніпропетровщині та чи варто їх боятися

Колись їх можна було побачити хіба що на картинках у довідниках або в науково-популярних передачах. Тепер — все частіше просто у себе на подвір’ї. Деякі з отруйних павуків, які раніше були нехарактерні для нашої місцевості, почали з’являтися на Дніпропетровщині, а інші, що давно тут мешкають, стали активнішими через зміни клімату та екологічні фактори. Які з них становлять реальну небезпеку й що робити у разі укусу — розповідаємо у матеріалі «Дніпра Оперативного».

Чому на Дніпропетровщині з’являються нові види павуків

Останніми роками клімат у регіоні суттєво змінився. Теплі зими, тривалі осені, рання спека навесні — усе це створює сприятливі умови для виживання та розселення тих видів павуків, які раніше у нас не зустрічалися. Водночас екологічна катастрофа, спричинена підривом Каховської ГЕС, теж внесла свої корективи.

«Травень цього року зовсім не схожий на той, що був раніше. І восени в нас температура висока. Все це впливає на те, як і де поширюються павуки», — розповіла Лариса Деха, фахівчиня паразитологічної лабораторії Дніпропетровського центру контролю та профілактики хвороб.

Які отруйні павуки водяться на Дніпропетровщині

За словами Лариси Дехи, на території Дніпропетровщини вже помічають кілька видів отруйних павуків. Серед них:

• каракурт (чорна вдова) — найнебезпечніший із новоприбулих;
• український тарантул — великий павук, якого дедалі частіше знаходять на городах і присадибних ділянках;
• жовтий павук-сак — на вигляд непримітний, але може викликати сильну алергічну реакцію;
• павук-зебра — агресивний вид із характерним забарвленням;
• павук-сонечко — схожий на божу корівку, але токсичний;
• павук-вовк і павук-лисиця — види, що не плетуть павутиння, а активно полюють.

Чорна вдова: непроханий гість з півдня

Серед усіх отруйних павуків, які сьогодні з’явилися в нашому регіоні, найбільше занепокоєння викликає каракурт — його ще називають чорною вдовою.  

Зовні каракурт — чорний блискучий павук із червоними крапками або візерунками на черевці. Раніше його знаходили лише в південних регіонах України, однак через потепління та міграцію з постраждалих територій, він з’явився і в нашій області.

«Ми вже фіксуємо випадки виявлення каракуртів у Дніпропетровській області. Люди приносять нам павуків для ідентифікації, або телефонують, щоб проконсультуватися, що робити», — розповідає Лариса Деха.

Особливу підступність укусу каракурта надає те, що спочатку він практично не відчувається. На шкірі залишаються лише дві маленькі червоні крапки, трохи почервоніння, легка припухлість та оніміння. Але приблизно через 30 хвилин, а іноді й через 6 годин, починаються серйозні симптоми інтоксикації:

• гострий біль у животі, грудній клітці та попереку;
• підвищення температури тіла до критичних показників;
• нудота, блювання, сильний головний біль і спрага;
• пітливість, посилене слиновиділення;
• м’язовий біль, посмикування або навіть судоми;
• прискорене серцебиття, нестабільний тиск;
• ускладнене дихання;
• можливе висипання та свербіж, схожий на кір;
• у тяжких випадках — порушення свідомості аж до коми.

Отрута каракурта вважається в 10–15 разів сильнішою за отруту гримучої змії. Саме тому при підозрі на укус цього павука не варто зволікати.

Тарантул: гігант серед українських павуків

Не менш частими стали звернення через тарантула — найбільшого павука України. Його розміри сягають 8–10 сантиметрів, і хоча зовні він виглядає загрозливо, тарантул, за словами фахівців, рідко нападає першим.  

Укус тарантула зазвичай неглибокий і викликає реакцію, схожу на бджолину, але біль при цьому більше нагадує укус оси чи шершня.

У квітні, коли після сплячки павуки починають вилазити зі сховків, тарантули особливо активні. Їх можна побачити на городах, у траві або під камінням.

Павук-сак: непомітний і небезпечний

Жовтий павук-сак — ще один непомітний, але підступний переселенець. Цей вид полюбляє теплі місця: суху траву, садові меблі, шпарини в будинках. Він маленький і майже прозорий, тому його легко не помітити. 

Укус павука-сака болючий, може супроводжуватись набряком, почервонінням, головним болем і загальним нездужанням, а іноді - навіть некрозом. Особливо небезпечний для алергіків і дітей.

Павук-зебра: яскравий хижак у траві

Цей павук, відомий також як павук-оса, має помітне жовто-чорне забарвлення, яке легко впізнати. Найчастіше він ховається у високій траві, де плете великі круглі павутини. Через свій вигляд здається екзотичним, проте на Дніпропетровщині його вже не вважають рідкістю. 

Укус павука-зебри не є смертельним, його отрута слабка, однак може спричинити сильне місцеве подразнення — почервоніння, набряк і біль. Особливо чутливо реагують діти та люди з алергіями.

Павук, який прикидається комахою 

На перший погляд, павук ерезус — це просто сонечко, якого випадково занесло у світ павуків. Маленький червоний павук із чорними плямами справді зовні схожий на знайомого кожному жука, однак має зовсім інший характер.

Його укус може викликати алергічну реакцію — від свербежу до набряків і навіть лихоманки. Через зовнішню схожість павука-сонечка легко не помітити або сплутати з нешкідливою комахою, тож із ним варто бути обережним.

Павук-лисиця: полює без павутини

Павук-лисиця, як і павук-вовк, належить до хижих видів, які не чекають здобич у павутині, а переслідують її активно, бігаючи по землі. Вони живуть у сухих місцях, часто з’являються на відкритих ділянках — у дворах, на стежках, у палісадниках. 

Їх укуси болючі, але загалом рідко трапляються — ці павуки намагаються уникати контакту з людьми. Водночас їх поведінка непередбачувана: якщо наступити або різко підійти близько, можуть захищатися.

Павук-хрестовик: нічний мешканець людських осель 

Його важко назвати екзотом або загрозою, але він — один із найпоширеніших “сусідів” людини. Павук-хрестовик (або хрестоносець) — саме той, хто плете знайому круглу павутину в кутках балконів, горищ і вікон.

Попри те, що природне середовище цих павуків — це ліси, кущі та високі трави, вони нерідко оселяються й у людських помешканнях. Активність виявляють уночі, коли непомітно плетуть складні павутини, а вдень ховаються в затишних укриттях, поки сітка “ловить” комах. 

У природі ці павуки рідко доживають до двох років — заважають хижаки, холод або люди. У квартирі ж, де тепло і тихо, хрестовик цілком може прожити повноцінне “павуче” життя до 24 місяців.

Укуси хрестовика трапляються рідко, їх можна порівняти з комариними, тож боятися цих павуків не варто. 

Укус павука: що робити

Фахівці наголошують: павуки не нападають першими. Вони кусають лише у разі загрози — коли їх ненароком зачепити чи роздратувати. Але в період, коли самки охороняють потомство (червень–липень), ризик укусу зростає.

Перша допомога при укусі:

• прикласти холод;
• пити багато води;
• звернутися до сімейного лікаря, хірурга або травматолога;
• не займатись самолікуванням.

Особливо обережними варто бути дітям, які часто граються у траві чи на городах, де павуків складно помітити.

Будьте уважні! Павуки — частина нашої екосистеми. Більшість із них не становить серйозної загрози. Та водночас, знаючи, де вони можуть ховатися, як виглядають небезпечні види і що робити в разі укусу, ви зможете уникнути проблем. Пильність, обережність і базові знання — найкращий захист у сезон павучої активності.

Нагадаємо, раніше ми ділилися порадами, як дніпрянам вберегти себе від укусу змії. А ще ми пояснювали, як Україні вдалося уникнути епідемії кліщового енцефаліту.