Правовий захист від дискримінації в Україні: законодавство та права громадян

У Україні, в умовах сьогодення, питання правового захисту від дискримінації набуває особливої актуальності. Забезпечення рівних прав та можливостей для всіх громадян є ключовим принципом демократичного суспільства. В Україні діє низка законодавчих актів, спрямованих на боротьбу з дискримінацією та захист прав осіб, які зазнали утисків за різними ознаками. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розкаже про основні положення українського законодавства у сфері протидії дискримінації та права громадян на правовий захист.

Що таке дискримінація та як вона проявляється?

Дискримінація - це будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав і свобод людини та громадянина за певними ознаками.

Основні ознаки дискримінації:

• Упереджене ставлення.
• Обмеження прав та свобод.
• Нерівні можливості: позбавлення або обмеження доступу до освіти, роботи, послуг тощо. 
• Пряма дискримінація: відверте обмеження прав за певною ознакою (наприклад, відмова у працевлаштуванні через стать). 
• Непряма дискримінація: формально нейтральне положення, критерій або практика, що створює нерівні умови для осіб за певними ознаками (наприклад, вимога до кандидатів на посаду мати досвід роботи, який більшість жінок після декретної відпустки не мають). 
• Утиск: небажана поведінка, метою або наслідком якої є приниження гідності особи або групи осіб за певними ознаками. 
• Підбурювання до дискримінації.

Дискримінація може проявлятися у різних сферах життя:

• На роботі: відмова у прийнятті на роботу, звільнення, нерівна оплата праці, обмеження у кар'єрному зростанні. 
• В освіті: відмова у прийомі до навчального закладу, булінг, нестворення належних умов для навчання. 
• У сфері послуг: відмова в обслуговуванні, надання послуг на гірших умовах. 
• У політичному житті: обмеження виборчих прав, недопущення до участі у громадській діяльності. 
• У сімейному житті: насильство, нерівний розподіл обов'язків. 
• У публічних місцях: відмова у доступі, образливе ставлення.

Ознаки, за якими найчастіше відбувається дискримінація:

• Раса, колір шкіри
• Стать
• Вік
• Інвалідність
• Сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність
• Етнічне та соціальне походження
• Громадянство
• Релігійні та інші переконання
• Мова
• Майновий стан
• Місце проживання
• Стан здоров'я
• Сімейний стан
• Вагітність
• Лактація
• ВІЛ/СНІД
• Інші ознаки, визначені законом

Важливо розрізняти дискримінацію та об'єктивні відмінності або вимоги, які не мають на меті обмеження прав певної групи осіб. Наприклад, вимоги до професійної кваліфікації на певній посаді не є дискримінацією, якщо вони обґрунтовані та застосовуються до всіх кандидатів.

Які закони в Україні борються з дискримінацією?

В Україні діє низка законодавчих актів, спрямованих на боротьбу з дискримінацією та забезпечення рівних прав громадян. До основних з них належать:

1. Конституція України:
   • Стаття 24 гарантує рівність прав і свобод громадян та рівність перед законом, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. 
2. Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»:
   • Цей закон є базовим у сфері протидії дискримінації. Він визначає основні форми дискримінації, встановлює засади державної політики у цій сфері, визначає повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо запобігання та протидії дискримінації, а також права осіб, які постраждали від дискримінації, та способи їх захисту.
3. Кодекс законів про працю України:
   • Стаття 2-1 закріплює рівність трудових прав громадян України та недопущення дискримінації у сфері праці. Забороняється будь-яка дискримінація, зокрема, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, сімейного та майнового стану, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, за місцем проживання, мовою, а також за іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.  
4. Кримінальний кодекс України:
   • Стаття 161 передбачає кримінальну відповідальність за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, а також за приниження честі й гідності громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, статі, сексуальної орієнтації, а також за іншими ознаками.
5. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»:
   • Цей закон спрямований на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у різних сферах суспільного життя, зокрема у праці, політиці, освіті, охороні здоров'я. Він визначає поняття дискримінації за ознакою статі та встановлює механізми її запобігання та протидії.

Крім цих основних законів, положення щодо заборони дискримінації містяться й в інших законодавчих актах України, що регулюють окремі сфери суспільних відносин.

Що робити, якщо ви стали жертвою дискримінації: покроковий алгоритм

Якщо ви стали жертвою дискримінації, важливо діяти послідовно для захисту своїх прав. Ось покроковий алгоритм ваших дій:

Крок 1: Зафіксуйте факт дискримінації

Збережіть усі можливі докази дискримінації. Це можуть бути:

• Письмові документи (листи, електронні листи, повідомлення, оголошення, внутрішні розпорядження тощо).
• Аудіо- та відеозаписи (зроблені законним шляхом).
• Скріншоти повідомлень, публікацій у соціальних мережах.
• Свідчення очевидців (запишіть їхні контактні дані, попросіть їх письмово зафіксувати свої свідчення, якщо це можливо).
• Будь-які інші матеріали, що підтверджують факт дискримінації, дату, час, місце та обставини події.
• Занотуйте всі деталі інциденту: коли, де, хто брав участь, що саме було сказано чи зроблено, які наслідки це мало для вас.

Крок 2: Визначте тип дискримінації та порушені права

• Проаналізуйте ситуацію, використовуючи інформацію про види та форми дискримінації (які ми обговорювали раніше).
• Визначте, які саме ваші права були порушені (наприклад, право на працю, освіту, гідність, рівне ставлення тощо).

Крок 3: Зверніться до відповідних органів та осіб

Залежно від сфери, де сталася дискримінація, та характеру порушення, ви можете звернутися до:

• Керівництва організації/установи: якщо дискримінація сталася на роботі, в навчальному закладі, у сфері обслуговування, зверніться зі скаргою до керівника відповідної організації. Вимагайте проведення внутрішнього розслідування та вжиття заходів щодо припинення дискримінації та відновлення ваших прав. 
• Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмана): Омбудсман здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина. Ви можете подати скаргу щодо дискримінації, і Омбудсман може провести перевірку та вжити відповідних заходів. Звернення можна подати онлайн, поштою або особисто. 
• Державної служби України з питань праці (якщо дискримінація сталася у сфері трудових відносин): цей орган здійснює контроль за додержанням законодавства про працю, включаючи положення про заборону дискримінації. Ви можете подати скаргу щодо порушення ваших трудових прав. 
• Національної поліції України: якщо дії, що містять ознаки дискримінації, можуть кваліфікуватися як кримінальне правопорушення (наприклад, розпалювання ворожнечі), ви можете звернутися із заявою до поліції. 
• Суду: ви маєте право звернутися до суду з позовом про захист від дискримінації та відшкодування завданої шкоди (матеріальної та моральної). Для подання позову до суду рекомендується звернутися за юридичною допомогою. 
• Громадських організацій, що займаються питаннями протидії дискримінації та захисту прав людини: такі організації можуть надати вам юридичну консультацію, психологічну підтримку та допомогти у підготовці звернень до державних органів або суду. У Дніпрі та інших містах України діють подібні організації.

Крок 4: Подайте офіційну скаргу/заяву

• Складіть письмову скаргу або заяву, чітко викладіть обставини справи, зазначте, які саме ваші права були порушені, додайте копії наявних доказів.
• Зареєструйте свою скаргу/заяву у відповідному органі (отримайте вхідний номер та дату прийняття).

Крок 5: Співпрацюйте з органами, які розглядають вашу справу

• Надавайте всю необхідну інформацію та додаткові докази на запит відповідних органів.
• Беріть участь у процесі розгляду вашої справи.

Крок 6: Отримайте рішення та оскаржуйте його, якщо необхідно

• Отримайте письмове рішення за результатами розгляду вашої скарги/заяви.
• Якщо ви не згодні з рішенням, ви маєте право оскаржити його в установленому законом порядку (наприклад, до вищого органу або до суду).

Важливі поради:

• Не зволікайте: чим швидше ви почнете діяти, тим більше шансів на ефективний захист ваших прав. 
• Зберігайте копії всіх документів: робіть копії всіх скарг, заяв, відповідей та інших документів, пов'язаних з вашою справою. 
• Зверніться за юридичною допомогою: кваліфікований юрист зможе надати вам консультацію, допомогти правильно скласти документи та представляти ваші інтереси у державних органах та суді. У Дніпрі є юридичні фірми та адвокати, які спеціалізуються на питаннях захисту від дискримінації. 
• Не бійтеся говорити про свій досвід: розголошення фактів дискримінації може допомогти іншим жертвам та сприяти боротьбі з цим явищем у суспільстві.

Пам'ятайте, що ви маєте право на захист від дискримінації, і в Україні існують механізми для відновлення ваших порушених прав. Будьте наполегливими у відстоюванні своєї гідності та рівності.

Раніше ми писали, які існують обов'язкові правила перевезення дітей в авто та яка відповідальність покладається на дорослих за безпеку своїх чад на дорозі.

Також ми  розповідали, що робити пасажиру громадського транспорту у разі ДТП, які він має права у разі травмування та чи можна отримати якусь компенсацію.