Профайлінг: як психологи допомагають розкривати злочини

Профайлінг

Коли поліція стикається зі злочином без свідків чи прямих доказів, на допомогу приходить профайлінг — системний аналіз modus operandi злочинця для створення його психологічного портрета. Цей метод ефективно використовується і в Україні. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розповість, як відбувається ця «психологічна реконструкція» та які обмеження має цей важливий інструмент сучасної криміналістики.

Що таке профайлінг і звідки він походить

Профайлінг — це метод психологічного портретування, що передбачає виявлення рис, мотивів, демографічних та поведінкових особливостей правопорушника. Для цього аналізують слідову картину, спосіб дії злочинця, його вибір жертв і емоційний стан у момент вчинення злочину. Фактично профайлінг відтворює логіку злочинця й допомагає спрогнозувати подальшу поведінку.

Сучасний профайлінг сформувався у 1940–1950-х роках у США, а активного розвитку набув після створення Відділу поведінкового аналізу (BAU) ФБР у 1970-х роках. Саме дослідження інтерв’ю з серійними злочинцями та формування типологій стали фундаментом методики, яку нині використовують у всьому світі.

Які задачі виконує профайлер у кримінальному розслідуванні

Основна мета профайлінгу — звузити коло підозрюваних і надати слідству психологічно обґрунтований напрямок роботи. Основні завдання профайлера:

  1. Створення психологічного портрета злочинця: вік, стать, освіта, професія, мотиви, стиль поведінки, ймовірне місце проживання.
  2. Аналіз поведінки на сцені події: чи був злочин спланований, які емоції супроводжували дії злочинця, чи мав він досвід або імпульсивно діяв.
  3. Визначення мотивів: влада, помста, сексуальне домінування, фінансовий інтерес тощо.
  4. Віктимологічний аналіз: чому злочинець обирає саме певний тип жертв.
  5. Тактичний профайлінг: рекомендації щодо стратегії допиту.
  6. Оцінка достовірності показань за невербальними та паралінгвістичними ознаками.

Основні методи та інструменти профайлінгу

Профайлінг включає як емпіричні, так і клінічні підходи:

1. Емпіричні методи

  • Географічний профайлінг: математичні моделі для визначення ймовірного місця проживання злочинця.
  • Типології ФБР: поділ злочинців за ступенем організованості та характером злочинних дій.

2. Клінічні методи

  • Експертна аналітика поведінки, оцінка агресії, емоційної нестабільності, ритуальних дій.

3. Додаткові техніки

  • Аналіз мови тіла, мікроекспресій, голосових характеристик.
  • Встановлення «базової лінії» поведінки.
  • Використання психологічних типологій («Велика п’ятірка», Леонгард та ін.)

Як профайлери створюють психологічний портрет злочинця

Створення профілю зазвичай складається з етапів:

  1. Збір даних: матеріали слідства, фото, відео, експертизи.
  2. Класифікація злочину: організований/дезорганізований, серійний/одиничний.
  3. Реконструкція подій: відновлення дій злочинця та жертви.
  4. Формування профілю, який містить:
    • демографічні та соціальні характеристики,
    • психологічні риси та мотиви,
    • ймовірні звички, спосіб життя, поведінкові патерни.
  5. Рекомендації слідству щодо напрямків пошуку та тактики допиту.

У чому користь профайлінгу для розкриття злочинів

  • Допомагає фокусувати слідчі ресурси й швидше формувати практичні версії.
  • Покращує якість питань під час інтерв’ю й оперативного пошуку.
  • Дає системний погляд на складні серійні справи (поведінкові патерни, ескалація).
  • Корисний як додатковий інструмент у багатопрофільних розслідуваннях (слідство + криміналістика + судова психологія).

Однак важливо пам’ятати: профайлінг — допоміжний інструмент, що підвищує ймовірність вдалого напрямку розслідування, а не гарант успіху.

Як профайлінг застосовується в Україні

В Україні профайлінг активно розвивається: психологи залучаються до слідчих груп, створюються методичні рекомендації, проводяться дослідження застосування поведінкового аналізу під час розслідування серійних злочинів та кіберзлочинності.

Під час воєнного стану профайлінг особливо корисний для оцінки поведінки диверсантів, аналізу загроз, виявлення ризиків у сфері безпеки та роботи з військовими злочинами.

Обмеження і критика методу: коли профайлінг помиляється

  • Недостатня доказовість окремих методів — багато моделей потребують додаткової верифікації.
  • Ризик упередженості — надмірне покладання на профіль може обмежити інші версії.
  • Неточність відповідності «поведінка → особистість» — деякі інтерпретації можуть бути занадто спрощеними.

Раніше ми писали, що таке поліграф, який його правовий статус та для чого конкретно він використовується слідчими та оперативними підрозділами.

Також ми розповідали, що таке перевищення службових повноважень, які існують види відповідальності та коли перевищення влади переходить у зловживання.

Категорії: Де в Дніпрі

Мітки: Допомога, Кримінал, Закон