Як працюватиме доброчесне лобіювання в Україні: основні положення, зміни та перспективи

10 січня 2024 року Верховна Рада у першому читанні схвалила проєкт Закону України "Про доброчесне лобіювання". Законопроєкт передбачає впровадження в нашій країні інституту доброчесного лобіювання, який має на меті забезпечити прозорість та підзвітність лобістської діяльності, а також запобігти корупції. Що тепер зміниться та чому це потрібно, детальніше розповість «Дніпро Оперативний».

Що таке доброчесне лобіювання та чому воно потрібне

Доброчесне лобіювання — це законний спосіб впливати на владу, щоб вона приймала рішення, які відповідають інтересам суспільства. Запровадження закону про доброчесне лобіювання в Україні є важливим кроком до розвитку демократії. Закон допоможе забезпечити прозорість і підзвітність влади, а також запобігти корупції.

Доброчесне лобіювання передбачає дотримання таких принципів:

• Прозорість. Лобісти повинні публічно реєструватися та повідомляти про свою діяльність.
• Етика. Лобісти повинні уникати будь-яких дій, які можуть бути розцінені як корупція або неправомірний вплив.
• Професійні стандарти. Лобісти повинні бути кваліфікованими та мати досвід у сфері лобіювання.

Доброчесне лобіювання має такі переваги:

• Покращення якості ухвалюваних рішень. Лобісти можуть надавати представникам влади важливу інформацію та експертизу, що може допомогти їм ухвалити більш обґрунтовані рішення.
• Забезпечення рівних можливостей для всіх зацікавлених сторін. Доброчесне лобіювання допомагає забезпечити те, щоб усі зацікавлені сторони мали рівні можливості впливати на державні рішення.
• Підвищення довіри до влади. Доброчесне лобіювання допомагає підвищити довіру громадян до влади, оскільки вони бачать, що державні рішення приймаються прозоро та відповідально.

Хто може бути лобістом в Україні та які вимоги до них

Лобісти в Україні можуть бути повнолітні фізичні особи — громадяни України, які проживають в Україні не менше п'яти років, або юридичні особи — резиденти України, зареєстровані в установленому законодавством порядку.

Фізичні особи — лобісти повинні мати повну цивільну дієздатність, не бути судимими за корупційні або інші тяжкі злочини, не перебувати під адміністративним стягненням за корупційні правопорушення.

Юридичні особи — лобісти повинні бути зареєстровані в Україні як суб'єкти підприємницької діяльності, мати штат у розмірі не менше трьох осіб, з яких одна повинна бути фізичною особою - лобістом, що відповідає вимогам до фізичних осіб — лобістів.

Лобісти можуть бути притягнуті до адміністративної або кримінальної відповідальності за порушення вимог законодавства про лобізм.

Які права та обов'язки мають лобісти та лобійовані суб'єкти

Лобісти мають право:

• реєструватися та здійснювати лобістську діяльність відповідно до законодавства
• отримувати від представників влади інформацію та документи, необхідні для їхньої діяльності
• зустрічатися та вести перемовини з представниками влади з метою впливу на їхні рішення
• захищати свої права та інтереси у разі порушення законодавства про лобізм

Лобійовані суб'єкти мають право:

• отримувати від лобістів інформацію та консультації, необхідні для захисту їхніх інтересів
• брати участь у перемовинах з лобістами з метою досягнення домовленостей, які відповідають їхнім інтересам
• захищати свої інтереси у разі порушення законодавства про лобізм

Обов'язки лобістів та лобійованих суб'єктів:

• дотримуватися вимог законодавства про лобізм
• бути прозорими у своїй діяльності
• дотримуватися етики у своїй діяльності

Як забезпечується контроль та відповідальність за доброчесне лобіювання

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) забезпечує прозорість і відповідальність у сфері лобізму. НАЗК здійснює контроль за дотриманням суб'єктами лобізму вимог законодавства.

НАЗК має такі повноваження:

• реєстрація суб'єктів лобізму та оприлюднення інформації про них
• звітність суб'єктів лобізму про свою діяльність
• моніторинг дотримання суб'єктами лобізму вимог законодавства про лобізм

У разі порушення суб'єктами лобізму вимог законодавства про лобізм НАЗК може вживати таких заходів:

• накладення адміністративних стягнень
• припинення реєстрації суб'єктів лобізму
• винесення заборони на здійснення лобістської діяльності

У разі вчинення суб'єктами лобізму кримінальних правопорушень НАЗК передає матеріали до правоохоронних органів для їхнього подальшого розслідування.

Які переваги та недоліки закону?

Переваги закону:

• Прозорість і підзвітність: закон передбачає реєстрацію суб'єктів лобізму та оприлюднення інформації про них, що сприятиме прозорості та підзвітності лобістської діяльності.
• Захист інтересів суспільства: закон забороняє лобістам пропонувати або надавати матеріальні чи нематеріальні вигоди представникам влади, що сприятиме захисту інтересів суспільства від негативного впливу лобізму.
• Рівні можливості: закон передбачає рівні можливості для всіх зацікавлених сторін впливати на державні рішення.

Недоліки закону:

• Невизначеність деяких термінів і понять: закон містить деякі терміни і поняття, які не мають чіткого визначення, що може призвести до неоднозначного трактування закону.
• Недостатній контроль за дотриманням закону: наразі законодавство не передбачає достатніх механізмів контролю за дотриманням суб'єктами лобізму вимог закону.

Загальні висновки:

Закон про лобізм в Україні є важливим кроком на шляху до розвитку демократії та прозорості в державному управлінні. Закон має потенціал для підвищення ефективності державної політики та забезпечення рівних можливостей для всіх зацікавлених сторін впливати на державні рішення.

Нагадаємо, раніше ми писали, про спеціальний прикордонний режим: що це таке і як його дотримуватися